У пісні "Розмалюєм хвіртку в соняхи й блакиті" виконавця КИЛИММЕН розповідається про складні випробування, які випали на долю землі та її мешканців. Через метафору про відсутність діда, який не дожив до цього літа, автор торкається теми втрати близьких і змін, що відбуваються з родиною і навколишнім середовищем. Вітер, що колихає хвіртку, символізує невпинні зміни та непостійність життя.
У тексті пісні висловлюється біль за зруйноване і страждаюче оточення, зокрема, випалені храми і перевернуте життя людей, які намагаються захистити свою землю та ідентичність. Водночас, в пісні присутній мотив надії та відновлення. Розмальована хвіртка в соняхи й блакиті стає символом відновлення та пам'яті про втрачене, а збір родини в квітні – обіцянкою нового життя та радості.
Заклик розфарбувати хвіртку та відновлення домашнього вогнища вказує на бажання повернути мирне життя, де діти знову зможуть вільно радіти і де сліди війни будуть лише пам'яттю. Повторюваний рефрен про біль землі та неба, які "горять", підкреслює спільний біль та боротьбу за збереження своєї землі і майбутнього для наступних поколінь. Пісня передає глибокі емоції – від болю та втрати до надії на краще майбутнє, підкреслюючи важливість пам'яті, сім'ї та традицій.