Пісня "За стежки свої і двори" виконавця КИЛИММЕН відображає глибокі емоції, пов'язані з втратою, пам'яттю та надією. У перших рядках ми чуємо про літо, якого не застав дідо, символізуючи пропущені можливості та зміни, що сталися з часом. Вітер, що колихає хвіртку, і діти, що носять квіти мамі, створюють образи суму та втрати, але також і пам'яті та шани.
Пісня набуває більш драматичного характеру, коли згадуються випалені храми та бавлення життями "панів із царьками", що може символізувати руйнування та війну, які залишають після себе лише розпач та втрату невинності. "Сплять поміж ґрунтами доньки із синами" говорить про те, що війна забирає життя без розбору, лишаючи після себе сім'ї, які намагаються покрити втрату своїми руками.
Проте, у пісні є й нотки надії та відродження. "Твоя грушка, рідний, розпускає віти" і "розмалюєм хвіртку в соняхи й блакиті" говорить про продовження життя та можливість нових починань незважаючи на біль минулого. Ці рядки також символізують спротив та відданість своїй землі, культурі та корінням.
У рефрені пісні "Моє небо горить, горить... Мою землю болить, болить" відчувається сильний зв'язок з рідною землею, яка переживає труднощі, але за яку готові боротися, захищати її та відновлювати мир і спокій. "За стежки свої і двори і за посмішки дітвори" підкреслює важливість захисту буденного щастя та невинності дитинства в умовах, коли все навколо може бути зруйновано. Це пісня про любов до рідної землі, про відданість її захисту та віру в краще майбутнє, незважаючи на всі випробування.