Пісня Олі Полякової "Червоним кольором малюю губи" розкриває історію жіночої сили та незламності серед особистісних випробувань і серцевих переживань. Лірична героїня показує, як вона бореться зі своїм болем і розчаруванням, намагаючись зовні зберегти сильний і впевнений вигляд. Вона малює свої губи червоною помадою як символ мужності та впевненості, незважаючи на внутрішній біль та смуток, які вона переживає.
У пісні підкреслюється важливість зовнішньої впевненості та сили, які допомагають героїні впоратись з особистими викликами. Вона намагається зібрати себе "по шматках", приховуючи свої справжні емоції від інших, особливо в соціальних мережах, де вона зображує себе сильною і незалежною. Це свідчить про сучасну проблематику, де люди часто приховують свої справжні почуття за маскою щастя та успіху.
Однак, пісня також розкриває, що попри всі зусилля залишатися сильною, лірична героїня дозволяє собі відчувати біль і смуток. Вона шукає способи справитися зі своїми емоціями, навіть якщо це означає втрату контролю над собою час від часу. "Щоб не плакати - я сміюсь, Щоб забутися - я нап’юсь" - ці рядки відображають спроби уникнути страждань через самообман або втечу від реальності.
Загалом, пісня є гімном жіночої сили та витривалості, який показує, як важливо зберігати віру в себе навіть у найскладніших обставинах. Вона висвітлює боротьбу з особистими демонами та важливість самоприйняття та самолюбства у процесі подолання внутрішніх конфліктів.