Пісня "Мою землю болить, болить" від КИЛИММЕН занурює слухача у глибоку розповідь про біль і втрату, а також про непохитну любов та сподівання. У перших рядках ми стикаємося з образом діда, який не дожив до літа, символізуючи переривання зв'язку між поколіннями та загубленість у часі. Вітер, що колише хвіртку, ніби намагається згадати минуле, в якому було місце спокою та злагоди.
Подальші строки пісні переносять нас у світ, де панує війна та руйнування. "Випалені храми, коні із плугами" - це картини, що говорять про знищення мирного життя, про смерть невинних. Але водночас у цій же частині згадується про дітей, що носять квіти своїм матерям, що символізує надію на відродження та пам'ять про тих, хто відійшов.
Рефрен пісні "Моє небо горить, горить" і "Мою землю болить, болить" виражає глибокий особистісний зв'язок із рідною землею та небом, незважаючи на всі випробування. Це заклик боротися за своє, за свої стежки і двори, за майбутнє дітей.
У другій частині пісні з'являється мотив відновлення та радості. Рідна хата, сімейні зустрічі, діти, що колядують - все це символізує віру в краще майбутнє, у можливість відновити зруйноване, залікувати рани. Образ воїна, що захищає хату, підкреслює ідею захисту рідної землі та спадщини предків.
Таким чином, пісня КИЛИММЕН стає не просто виразом болю та втрати, але й символом нескореності духу, любові до рідної землі та віри в майбутнє, яке ми зможемо відбудувати разом.