Пісня "За стежки" виконавця КИЛИММЕН занурює в глибоку рефлексію на тему втрати, пам'яті та непохитної прив'язаності до рідної землі. Це твір, який через особисті історії розкриває універсальні теми болю, надії та відновлення. У першій частині пісні мова йде про втрату діда, який так і не дожив до літа, символізуючи переривання зв'язку поколінь. Відсутність лікування від болю та часу, що не підлягає лікуванню, підкреслює невідворотність втрати та скорботи.
Подальший текст пісні переходить до зображення руйнування та втрат, що вражають не тільки сім'ї, але й цілі громади. Згадуються випалені храми, зіпсуті життя, символізуючи війни та конфлікти, що залишають по собі лише розруху та горе. Але, незважаючи на це, у пісні звучить потужний заклик не здаватися, а боротися за своє "небо", землю, за щастя та мирне майбутнє.
У заключній частині твору виринає образ надії та відродження. Згадується грушка, яка розпускається, символізуючи нове життя та вічний цикл природи, який продовжується незважаючи на людські трагедії. Сімейні зібрання, радість матері, дитячі колядки – всі ці образи показують, що навіть у найтемніші часи знайдеться місце для світла, радості та сподівань на краще майбутнє. Таким чином, пісня "За стежки" стає гімном стійкості духу, любові до рідної землі та віри у відновлення.