Пісня Артема Лоіка з участю Абіє "І моє слово на папері із обійми мозку" сповнена глибоких емоцій та сильних висловів, які відображають боротьбу та непохитну рішучість народу в обличчі випробувань. Виконавець виражає своє особисте відчуття національної гідності та прагнення до свободи через метафори та образні вислови. Сила слова тут представлена як зброя, а вірші – як кулі, що носять в собі відчайдушну енергію спротиву.
У тексті чітко простежується мотив протистояння зовнішньому ворогу та внутрішньому відчуттю відповідальності. Лоік звертається до України, антропоморфізуючи її та висловлюючи глибоку вдячність за навчання бути сильним та рішучим. Він описує свої емоції та дії в контексті великої національної боротьби, де кожен вірш має потенціал допомогти та надихнути.
Пісня також звертається до теми особистої ідентичності та самопізнання. Лоік закликає слухачів переосмислити себе, розібратися на шматки та знову створити своє "я", що є метафорою до необхідності відновлення та переродження в часи кризи. Завершується пісня закликом до незламності та нагадуванням про нескінченну боротьбу за свободу, де кожен крок вперед має величезне значення. Пісня – це не просто слова, це зброя в боротьбі, важливий елемент культурного та національного спротиву.