Пісня Артема Лоіка "Україна ти навчила мене давати відсіч" виражає глибоку вдячність і шану до України, яка навчила виконавця стійкості та сміливості в обличчі небезпек. Центральна тема — відсіч ворогу та збереження культурної та національної ідентичності. Лірика пісні підкреслює силу слова і творчості, які виступають символами зброї у боротьбі за свободу.
У пісні акцентується на мужності та героїзмі українського народу, який не зламаний обставинами і продовжує боротися за свою свободу незважаючи на зовнішні загрози. Висловлюється ідея про те, що культурна ідентичність та історична пам'ять є незнищенними, навіть перед лицем ворога. Використання образів воїнів та зброї символічно вказує на нескінченну боротьбу та відданість ідеалам свободи.
Артем Лоік також згадує про власну роль як артиста, який через свої вірші та музику підтримує дух нації та висловлює надію і рішучість. Пісня наголошує на важливості мистецтва у військовий час як засобу моральної підтримки та збереження національного духу. Заклик до пам'яті про коріння і історичну міць є ключовим у змісті твору, підкреслюючи, що кожен може бути воїном на полі битви культури та ідей.