Пісня "До твоїх розп'ятих рук тиранами" виконана Артемом Лоїком у співпраці з Абієм, глибоко відображає боротьбу та резистентність українського народу. Текст пісні підкреслює важливість мистецтва та слова у військові часи, коли фізична сила може бути обмежена, але сила слова залишається непереможною.
Автор порівнює свої вірші зі зброєю, що є єдиним вогнепальним, яким він володіє. Він говорить про те, як Україна навчила його думати, римувати і створювати потужні тексти, які мають силу впливати та надихати. Це символізує, як культура та національна свідомість можуть стати формами опору проти агресорів.
У пісні також згадується непохитна рішучість українського народу йти до свободи, незважаючи на обставини, які їх оточують. Це стає відображенням героїзму та незламності, що стають ключовими у боротьбі за власну ідентичність і незалежність.
Пісня також акцентує на внутрішньому пошуку та переосмисленні власної сутності в умовах кризи, закликаючи знищувати старе і створювати нове, що є актуальним не лише в контексті особистого зростання, але й у більшому масштабі — відновленні нації. Відтак, кожен куплет пісні несе в собі глибокий пласт емоцій та важливих повідомлень, які залишаються важливими як для автора, так і для його слухачів. Завершується пісня образом болісних жертв, які народ зазнає у цій боротьбі, але які ведуть до великої мети — свободи та незалежності.