Текст пісні Артема Лоіка "Де заборонений Майдан, там дозволений Mein Kampf" відображає глибоку соціальну та політичну критику, використовуючи сильні образи та порівняння для висвітлення проблем сучасного суспільства. Приспів пісні, що ви навели, описує ситуацію, де влада та еліти безцеремонно ігнорують потреби та права простих людей, порівнюючи їх з "людьми-кораблями", що тонуть у морі байдужості та корупції.
Використання образу "океану-борделі", де залишаються лише шлюпки, символізує виживання найсильніших у світі, де панують беззаконня та моральний занепад. Люди збирають "свої 'недокубки' до купки", що вказує на спроби вцілілих відновити своє життя з руїн, незважаючи на оточуючий хаос.
Останні рядки, "Знову риму, як бісер — накидаю на мозок! Знаю-знаю, як бісить!", можуть символізувати спротив автора проти існуючої системи та його бажання використовувати слово як зброю для викриття та боротьби з несправедливістю. Ці слова підкреслюють роль митця як спостерігача та критика соціальних недоліків, що використовує своє мистецтво для привертання уваги до проблем, які потребують змін.