Пісня "Кораблі" Артема Лоіка відображає глибоку критику сучасного суспільства та його цінностей. Приспів, що лунає як заклик закоротити набридливі повторення у голові, символізує бажання вирватися з вирію повсякденної рутини та безглуздих традицій, що нав'язуються суспільством. Образ "люди-кораблі", які тонуть у "океані-борделі", гостро критикує тих, хто бездумно слідує за загальноприйнятими нормами, втрачаючи свою індивідуальність і стаючи частиною маси.
Вказівка на "недокубки", які люди намагаються зібрати до купи, метафорично підкреслює спроби знайти сенс і цінність у розбитих мріях та розчаруваннях. Прагнення "намутити скоро б лями" відображає загальне бажання знайти легкий шлях до успіху, незважаючи на моральні цінності.
Автор наголошує на власній неспроможності сприймати реальність інакше, "накидаючи риму, як бісер" на мозок слухача. Це не лише вияв особистісної чесності, але й засіб впливу на аудиторію, заклик до самоаналізу та переосмислення власних життєвих пріоритетів. "Кораблі" стають символом загублених душ у широкому морі життєвих випробувань, де кожен намагається знайти свій шлях до порятунку, але не всім це вдається. Пісня закликає не втрачати власну ідентичність та не ставати частиною безликої маси, що безцільно блукає в пошуках ілюзорного успіху.