Пісня Артема Лоіка з Абіє виражає глибокі емоції та досвід, що пов'язаний із війною та національною ідентичністю. Вірші пісні говорять про використання слова як зброї, відображаючи ідею, що творчість може служити сильним інструментом у боротьбі за свободу та правду. Ліричний герой пісні називає свої вірші "вогнестрільною зброєю", що підкреслює їх силу та важливість.
Автор звертається до України як до музи та натхненниці, що навчила його боротися і захищати свою землю. Він використовує образи боротьби та руйнування, але також і відновлення, що символізує непереможний дух народу. Це виражено через мотиви, які закликають не тільки знищувати старе і темне, але й створювати нове.
Основне послання пісні - це сила слова та духу, які можуть змінити реальність та протистояти злу. Пісня закликає запам'ятати власну сутність і знову віднайти себе, щоб перемогти темряву. Вона наголошує на необхідності використовувати кожну можливість для вираження себе, навіть якщо це може здаватися запізно. Усе це відображає дух незламності та важливість самовираження через мистецтво в часи випробувань.