Пісня Артема Лоіка та Абіє відображає боротьбу і силу духу українського народу, який виступає проти зовнішньої агресії та внутрішнього ворога. Використовуючи образи війни, співаки розкривають тему національної гідності та нескореності. Зброя співака — його слова і вірші, які стають символом опору і можливості протистояти ворогу на ідеологічному рівні.
У пісні згадуються також мотиви національної ідентичності та історичної пам'яті, які стають основою для сучасної боротьби. Ліричний герой звертається до України як до особи, що навчила його бути сильним і незламним, а також передати це вчення через слово, що має силу вбивати монстри – алегорії зла та агресії.
Окрім того, в тексті з'являється тема відновлення та переродження. Ліричний герой закликає зруйнувати старе та створити нове, звертаючи увагу на необхідність самопізнання та самовизначення у часи кризи. Важливим є і мотив надії, яка єдиним промінцем світла веде через темряву до свободи і правди, символізуючи невпинну боротьбу українців за свою державу та її майбутнє. Відповідно, пісня є висловленням не тільки особистого, але й колективного духу опору.