Пісня "І себе впізнай і себе знайди" Артема Лоіка у виконанні з Абієм несе в собі глибоке значення особистої та національної ідентичності в контексті конфлікту та самопізнання. У тексті проглядається мотив використання слова як зброї — автор заявляє, що він має лише свої вірші як засіб впливу і самовираження. Вірші стають метафорою сили та опору в умовах ворожих викликів.
Співак згадує про навчання, яке він отримав від України — навчання думати, римувати і захищатися. Ця освіта має ширший сенс, оскільки він говорить про культурне та духовне збагачення, яке він отримав від своєї країни. Важливою є тема національної гордості та спадщини, згадка про Січ і кров, що нагадує про історичну боротьбу та жертовність.
В контексті боротьби за свободу, слова стають метафорою світла в темряві. Автор закликає слухачів переосмислити себе, "дощенту зруйнувати і заново створити", що символізує процес перевтілення та відновлення. Він наголошує на значенні надії та сили духу, які тримають народ разом і дозволяють пережити найважчі випробування.
Загалом, пісня є закликом до відваги, самопізнання і культурної єдності, демонструючи нерозривний зв'язок між особистим і загальнонаціональним, між історією та сучасністю, який знаходить вираження в музиці та слові. Це потужна декларація про те, що духовна сила та творчість можуть бути такими ж важливими у відповіді на зовнішні виклики, як і фізична боротьба.