Пісня "Не точилами а кров'ю" виконана Артемом Лоїком та Абієм, є вираженням глибоких емоцій та переживань, які викликані війною та боротьбою за незалежність. У пісні йдеться про біль та втрати, які зазнають люди в часи конфліктів. Описуються важкі моменти життя, коли в руках не кава, а думки зайняті турботами про близьких, коли душа наповнена болем, а серце стає схожим на пустелю. Люди у пісні малюються як борці за свою волю, які не шукають виправдань, а діють, навіть коли їхні дії можуть здатися відчаєм.
В тексті знаходить вираз непохитна віра і любов до України, яка стає справжнім драйвером для героїв пісні. Вони не лише виражають свою ідентичність через боротьбу, але й показують неприйняття будь-яких форми опресії чи зовнішнього впливу, демонструючи готовність захищати свою волю і незалежність, навіть ціною величезних жертв.
Значна частина пісні присвячена духу спротиву та незламності, що виявляється через взаємопідтримку та єдність людей, що стикаються з агресією. Символічно зображаючи себе з крилами за спиною та душами, які відкриті до боротьби, автори підкреслюють, що справжня сила лежить не у фізичній міці, а у внутрішньому духові та здатності об'єднуватись заради спільної мети.
Пісня завершується закликом до непохитної віри в перемогу та нагадуванням про історичних героїв, які служать прикладами мужності та боротьби за волю. Це не просто музичний твір, а маніфест незламності та непереможності духу людей, які стоять на захисті своєї землі та ідентичності. Автори підкреслюють, що, незважаючи на всі випробування, воля до боротьби та віра у власні сили є ключовими у досягненні справедливості та миру.