Пісня "Ми діти Шухевича і внуки Сагайдачного" виконана Артемом Лоїком у співпраці з Абієм, є потужним виразом боротьби, волелюбства та відданості ідеалам свободи. Центральна тема пісні - це непохитна віра в перемогу та визнання тяжкості шляху до неї. Використовуючи образи пов'язані з боротьбою та виживанням, автори підкреслюють непереможний дух українського народу, який бореться за свою свободу та незалежність.
В пісні згадуються символічні фігури української історії - Роман Шухевич та Петро Сагайдачний, які є втіленням боротьби за волю України. Через це порівняння, автори підкреслюють історичну спадщину та континуїтет поколінь, які ведуть боротьбу за свою країну. Текст пісні передає емоції, досвід та випробування, через які проходять захисники, зокрема втрату близьких, особисті жертви та мужність у військових діях.
За допомогою метафор і сильних образів пісня відображає глибину переживань, стійкість і готовність до самопожертви ради вищих ідеалів. Ліричний герой описує свій шлях від звичайного життя до участі у військових діях, символізуючи шлях кожного, хто стає на захист своєї землі. Підкреслюється важливість пам'яті та передачі історії від покоління до покоління.
Таким чином, пісня є гімном сили духу, незламності та віри в перемогу українського народу. Автори закликають не забувати про історичне коріння, про тих, хто виборював і продовжує виборювати незалежність і свободу для України. Це водночас вшанування тих, хто стоїть на захисті країни, і нагадування про те, що боротьба за свободу є вічною і потребує єдності та відданості.