Пісня "Щоби не було порожньо на серці" від гурту "Після Дощу" занурює слухача в глибокий емоційний стан ностальгії та рефлексії. Ліричний герой поділяється своїм болем втрати та спогадами про минуле, моменти щастя, які вже неможливо повернути. Висловлюється сильне бажання повернутися до тих часів, коли відчуття повноти життя було нероздільним з щоденною реальністю, а серце не знало порожнечі.
Ліричний суб'єкт використовує образ малювання, як спосіб відволіктися від болючих спогадів та втілити свою тугу та ностальгію у щось матеріальне, що можна "бачити очима". Малюючи, він намагається ізолювати себе від навколишньої реальності та перенестися у світ своїх спогадів, де кожен крок відгомонює щастям, а зорі на небі символізують вічну боротьбу між смертю та любов'ю, між втратою та надією на зустріч.
Цей твір є виразом глибоких особистісних переживань, бажанням знайти утіху у спогадах та мріях, а також спробою впоратися із внутрішнім болем через творчість. Пісня викликає резонанс у серцях слухачів, які знаходяться у пошуках власних способів долання ностальгії та самотності.