Пісня "Малюю" гурту "Після Дощу" розкриває тему ностальгії, глибокого суму та спроби утікача від реальності через мистецтво. У перших рядках ми відчуваємо біль від втрати щасливих моментів у минулому, які залишилися там, і бажання повернутися до них, попри неможливість цього зробити. Автор висловлює сум за часами, коли життя було легшим і не таким обтяженим негативними емоціями.
У наступних рядках говориться про спроби автора відволіктися від болючих спогадів та переживань, які переслідують його. Використання метафори малювання слугує як спосіб психологічної втечі, спроба створити світ, де можливе бажане, де він може бути знову щасливим. Це також показує могутність творчості як засобу самовираження та самолікування.
Далі текст пісні вводить нас у світ сновидінь і зірок, які автор "малює" у своєму внутрішньому світі, символізуючи місця та емоції, за якими він сумує. Це ще раз підкреслює ідею мистецтва як способу тікати від реальності, створюючи світ, де можна знайти втіху та втекти від болю.
В заключній частині пісні знову звучить мотив суму та ностальгії, але з акцентом на те, що через мистецтво та творчість можна знайти спокій та відновлення. Автор малює світ, який відображає його найглибші бажання та спогади, тим самим знаходячи спосіб пом'якшити свій сум та ностальгію. Таким чином, пісня стає гімном до внутрішньої сили, яка дозволяє переживати втрати та знаходити утіху у власній уяві та творчості.