У цій пісні виконавець Після Дощу виражає глибокі емоційні переживання, пов'язані з ностальгією та спогадами про минуле. Він згадує час, коли відчував справжнє щастя, і порівнює його з теперішнім, де замість спокою відчувається тривога та занепокоєння. Співак сумує за моментами, коли його життя було вільним від болю та стресу, але розуміє, що повернутися до них вже не можливо.
Співак ділиться своєю стратегією впоратися з цими почуттями: коли він опиняється під тиском сумних думок і спогадів, він звертається до мистецтва і фантазії, малюючи у своєму уявленні картини своїх мрій та сподівань. Це дозволяє йому на мить відволіктися від реальності та знайти відраду.
Через образи снів та зоряного неба він говорить про універсальні теми - битву між смертю і любов'ю, наголошуючи на важливості любові та близькості в житті кожної людини. Пісня є виразом глибоких особистих переживань, проте знаходить спільне з читачем у загальнолюдських темах та емоціях.