Після ДощуКоли Згадую Усе Що Мене Так Хвилює Є Одне Що Знов Від Цього Мене Ізолює

У цій пісні виконавець Після Дощу торкається глибоко емоційних моментів свого життя, де сум за минулим переплітається з бажанням повернутися до тих часів, коли він відчував справжнє щастя. Ліричний герой висловлює ностальгію за періодами, коли його життя не було обтяжене нервовими потрясіннями, а серце не було обтяжене болем і втратою. Ця туга за минулим виражається через бажання повернутися до тих часів, навіть знаючи, що життя невблаганно крокує вперед і назад повернутися неможливо.

Коли сучасність приносить біль і замішання, ліричний герой знаходить відраду в своїх мріях і спогадах, закриваючи очі та відправляючись у подорож своєю уявою. Цей процес малювання снів є метафорою внутрішнього світу героя, де він може відновити втрачене відчуття щастя, любові та миру. Сни і зорі у пісні символізують надію та вічність, показуючи, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло.

Загалом, пісня є виразом глибокої сумної ностальгії за минулим, боротьбою з внутрішніми демонами та пошуком світла у темряві через мистецтво, сни та внутрішній світ. Вона відображає універсальну боротьбу людини за збереження свого внутрішнього світу та пошук сенсу в житті, незважаючи на зовнішні обставини.