У цій пісні виконавець звертається до глибоких і ніжних почуттів ностальгії та суму за минулим, коли він відчував себе щасливішим і спокійнішим. Він згадує часи, коли його серце не обтяжували тривоги та нервові відчуття, ностальгуючи за моментами, коли життя здавалося легшим і яснішим.
Артист ділиться своїми думками та відчуттями, які виникають у нього у важкі моменти. Він описує, як спогади про щасливі часи залишають його в ізоляції від теперішніх переживань, втікаючи в світ мрій та фантазій, де він може знову відчути ту втрачену гармонію.
Основна метафора пісні - це зображення битви між смертю і любов'ю, яку автор малює в своїх снах та думках. Це символізує внутрішню боротьбу між втратою та пристрастю, між невідворотним кінцем і вічними почуттями, що ведуть до глибокої суми за втраченими моментами та людьми. Автор виражає глибоку тугу за тим, що вже не повернути, але також і надію, що згадки про любов і щастя завжди залишаться з ним.