Арсен МірзоянЯ Бачив Себе Таким Самим Авжеж Давай Тоді Вдвох Про Причини

У цій пісні Арсен Мірзоян звертається до теми втрати та пошуку себе у складних життєвих обставинах. Він зображує образ людини, яка знаходить співрозмовника у стані алкогольного сп'яніння та вирішує поділитися з ним власними думками та відчуттями. Пісня починається зі співпереживання до стану співрозмовника, але швидко переходить до більш глибоких роздумів про втрату ідентичності та пошук сенсу життя.

Автор згадує втрачені "крила", як метафору втрачених можливостей, свободи чи невинності, які могли бути ілюзією з самого початку ("Або їх не було насправді і зовсім"). Ця ідея підсилюється згадкою про те, що "Ніколи не було неба", що може символізувати втрату надії або розчарування у певних аспектах життя.

В одному з куплетів ідеться про спогади дитинства та роль матері, яка "гладила крила вночі". Це вказує на тепло, турботу та підтримку, які людина могла відчувати у минулому, але з якими з часом втратила зв'язок. Метафора "знечуєних пальців кригою" та "неслухняних ключів" може говорити про втрату контролю над власним життям та нездатність знаходити вихід із складних ситуацій.

У пісні відчувається ностальгія, роздуми про минуле та бажання знайти відповіді на важливі життєві питання. Автор закликає до спільного розмірковування про причини власних невдач і сподівань, намагаючись знайти спільне розуміння у спілкуванні з іншою людиною. Ця пісня є виразом пошуку смислу, взаєморозуміння та співчуття у складному світі.