Текст пісні "Не бачив ніхто крадія" виконавця Арсен Мірзоян ніби занурює слухача в роздуми про втрачені можливості, мрії, і сподівання, що кожна людина має у своєму житті. Пісня починається з опису стану глибокої п'янки, але це не просто розповідь про алкоголь чи вечірку. Це метафора втрати контролю над власним життям, пошуку відповідей на невимовні питання, які тягнуть на дно.
В тексті пісні є натяк на спільне переживання, коли автор говорить "давай тоді вдвох про причини". Це може вказувати на загальнолюдську потребу в співчутті, розумінні та підтримці. Також, коли згадується про втрату крил і те, що "ніколи не було неба", це може символізувати втрату надій, ілюзій чи мрій, які раніше мотивували людину до дій.
Описання, як "на стінах зізнанням в коханні лишився графіт", може говорити про відчуття самотності та нездійсненність почуттів, що лишились лише як відбиток минулого у пам'яті. Пальці "знечуєні кригою" та "неслухняні ключі" можуть символізувати внутрішні бар'єри, холод у стосунках та неможливість знайти спільну мову з оточенням.
Заключна частина, де згадується про маму, яка гладила крила вночі, вводить образ турботи та любові, яка є в житті кожної людини, але іноді може бути непоміченою або забутою. Вираз "я сам загубив їх десь" відображає особисту відповідальність за втрату власних мрій чи шансів, які були дані життям. Ця пісня змушує задуматися над тим, як легко можна втратити те, що цінне, не звертаючи на це увагу, і як важливо цінувати та берегти кожен момент.