У цій пісні Арсен Мірзоян доторкається до глибоких емоційних станів і переживань, які виникають через втрату та самотність. Ліричний герой зізнається в своїй вразливості та прагненні знайти розраду у алкоголі, не шукаючи причин свого горя, але водночас розуміючи, що втратив щось важливе в своєму житті.
У другій частині тексту розкривається мотив втрати крил, який може символізувати втрату надії, свободи або невинності. Така метафора підкреслює загальнолюдську проблематику втрати та пошуку себе. Згадування про маму, яка гладила крила, вносить елемент ностальгії та бажання повернутися до безтурботного дитинства, коли здавалося, що все можливо.
Заключна частина пісні ставить питання про власну відповідальність у втраті "крил" і можливість їх втратити навіть без зовнішнього втручання. Це веде до рефлексії про власні вибори та шляхи, які ми обираємо в житті, часто забуваючи про те, що дійсно важливо. Пісня відображає глибоку емоційну складність, пропонуючи слухачеві замислитися над власними життєвими втратами та тим, як ми до них ставимося.