Арсен МірзоянКрила

Пісня "Крила" Арсена Мірзояна занурює слухача у рефлексії про втрату внутрішньої свободи, можливостей і невинності, які ми всі ніби мали у дитинстві чи молодості. Співак порушує тему втрати "крил" – символу мрій, прагнень, і можливості вільно жити своїм життям. Ідея про те, що "ніколи не було неба", вказує на ілюзію свободи, яка, можливо, ніколи насправді не існувала.

У другому куплеті мова йде про особисті спогади та втрачену невинність, символізовану через "пальці знечуєні кригою" та "неслухняні ключі". Згадка про маму, яка "гладила крила вночі", вносить нотку ностальгії та бажання захисту, який ми відчуваємо, будучи дітьми.

Останні рядки пісні пропонують роздуми про власну роль у втраті крил, ставлячи питання, чи самі ми їх загубили, чи "крадій" – зовнішні обставини чи інші люди – відіграли свою роль. Це змушує слухача задуматись над тим, як ми обираємо ставитися до власних життєвих випробувань та втрат, і чи можемо ми знайти силу знову "вирости" собі крила. Таким чином, пісня стає не просто роздумом про втрату, а й закликом до самопізнання та пошуку внутрішньої сили.