Пісня "На стінах зізнанням в коханні" виконавця Арсена Мірзояна має глибокий емоційний зміст, що торкається втрати, самотності та пошуку себе. У першому абзаці ліричний герой звертається до друга, якого бачить п'яним, і зізнається, що сам пройшов через подібний стан. Він пропонує разом подумати про причини такого саморуйнування, натякаючи на загальну втрату спроможності летіти, метафорично втрачених крил, які символізують свободу, мрії, амбіції.
У другому абзаці розгортається ідея, що світ, який вони знали, обмежувався лише ними сами. Зізнання в коханні, залишені на стінах, і графіті є єдиними вісниками минулих відносин і відчуттів. Ліричний герой говорить про фізичні і емоційні сліди втрати – знечулені кригою пальці та неслухняні ключі, які можуть символізувати нездатність відчинити двері до нових починань або повернутися до минулого.
В останньому абзаці піднімається тема самовідданості і пошуку втрачених можливостей. Ліричний герой рефлектує над втратою своїх "крил", можливо, через власні помилки або життєві обставини, питаючись, чи хтось бачив, хто їх вкрав, або, можливо, вони самі втратили їх без чужої допомоги. Згадка про маму, яка гладила крила вночі, додає ноту ностальгії та тепла, нагадуючи про безтурботні часи дитинства, коли віра в себе та свої можливості була непохитною.
Загалом, пісня є рефлексією про втрату внутрішньої сили, кохання, і про самотність, що її супроводжує. Вона закликає слухача задуматися над власними життєвими виборами, втраченими можливостями та шляхами їх повернення або прийняття втрат як невід'ємної частини життєвого досвіду.