Арсен МірзоянДо Свого Останнього Дня

У пісні "До свого останнього дня" виконавця Арсен Мірзоян розкривається глибока емоційна історія, яка зосереджена на внутрішніх переживаннях та роздумах про життя. Ліричний герой пісні звертається до свого співрозмовника, виходячи зі спільних почуттів і досвіду, що об'єднує їх у спільній усвідомленості втрати та пошуку сенсу.

У першому куплеті ліричний герой зауважує, що вони обидва переживають моменти слабкості, втрачаючи контроль над собою через алкоголь, не бажаючи шукати причини своєї біди, але водночас усвідомлюючи спільність своїх досвідів. Це створює атмосферу взаєморозуміння та співпереживання.

Далі відкривається тема втрати ілюзій та пошуку особистісної ідентичності. Ліричний герой рефлексує над втраченими можливостями, про втрату "крил", які могли б дозволити йому відчути себе повноцінним і вільним. Образ неба, якого "ніколи не було", символізує недосяжність мрій та ідеалів.

В третьому куплеті з'являється надія та спогади про тепло та піклування, які ліричний герой відчував у дитинстві. Проте, виникає питання про власну роль у втраті "крил" – чи сам він втратив їх, чи їх було вкрадено, а можливо, він навіть сам їх сховав, уникаючи болю та відповідальності.

Таким чином, пісня є глибоким роздумом про пошук себе, про втрати та знайдене, про те, як життєві випробування змушують нас замислитися про власну вразливість і силу. Вона залишає місце для рефлексії та осмислення власного шляху до самопізнання і прийняття.