У пісні Арсена Мірзояна "А значить були вони" відображено глибоку рефлексію про втрату, внутрішні переживання та пошук себе в цьому нестабільному світі. Автор через образ п'яного чоловіка, який не питає, чому він п'є, розкриває ідею втрати сенсу та пошуку розради в алкоголі. Ця зустріч між двома особами стає моментом відвертості, де вони можуть говорити про свої внутрішні боротьби та втрати.
Приспів про те, що вони втратили крила, або ніколи їх не мали, є метафорою втрати ілюзій або дитячих мрій про життя. Співак натякає на те, що їхня реальність була обмежена власними переживаннями та світоглядом, і що вони ніколи не могли досягти тих висот, про які мріяли, оскільки ці мрії були занадто віддалені від реальності.
Деталь про графіті зізнаннями в коханні на стінах та неслухняні ключі символізує втрачене кохання та неможливість повернути минуле. Згадка про те, що співак не спав на спині, тому "А значить, були вони", і їх гладила мама вночі, може вказувати на ностальгію за дитинством, безпечнішими часами, коли віра в краще майбутнє ще була живою. Останні рядки, де йдеться про те, що він сам загубив "їх" і питає, чи не бачив хтось крадія, підкреслює відчуття втрати та самотності, що пронизує усю композицію. Пісня є запрошенням до роздумів про власні втрати, самотність і пошук себе у світі, де ми часто відчуваємо себе загубленими.