Текст пісні "Давай тоді вдвох" у виконанні Арсена Мірзояна носить емоційно заряджений і глибоко особистісний характер. Це роздуми про втрату, самотність та спільні переживання, які об'єднують людей у моменти їхньої слабкості та відчаю.
У першому абзаці співак звертається до свого друга, помічаючи його стан глибокого алкогольного сп'яніння. Замість осуду або зайвих питань, він вирішує приєднатися, щоб разом поділитися болем та причинами, які спонукали їх до такого стану. Це свідчення про співчуття та розуміння, що в складні моменти важливо мати поруч когось, хто поділяє твоє горе.
Далі текст пісні розкриває ідею втраченої невинності та ілюзій. Метафора втрати крил символізує втрату можливостей, свободи або навіть втрату самої віри в краще. Мірзоян натякає на те, що можливо цих "крил" ніколи не було, що нібито їхній політ був заздалегідь обріканий на невдачу. Це веде до усвідомлення, що всі пошуки втіхи та відповідей на запитання про сенс існування були марними.
Останні рядки пісні занурюють слухача в ностальгію за минулим, за часами, коли ще здавалося, що все можливо. Спомини про материнську турботу, дитячі ілюзії та нерозділене кохання зливаються в болючу свідомість того, що доросле життя рідко коли відповідає нашим дитячим мріям. Але навіть у такі моменти важливо знайти силу ділитися своїми переживаннями з тими, хто здатен розуміти та підтримати. Така щира співпереживання і стає ключем до спільного подолання відчаю та відновлення віри в себе.