У пісні "Одна за одною білий дим" Арсен Мірзоян порушує глибоко емоційні та особистісні теми, звертаючись до спогадів, втрат і пошуку сенсу. Використовуючи образи п'яної самотності та втрачених можливостей, він створює атмосферу роздумів про власне життя та про те, як легко можна загубити свій шлях.
Перші рядки пісні розкривають взаєморозуміння між двома людьми, які, попри особисті труднощі, знаходять спільну мову у своїх бідах. Автор розділяє з слухачем ідею, що кожен може відчувати себе втраченим або обділеним долею, вказуючи на загальнолюдську тенденцію до відчуття самотності та розчарування.
Образ втрачених крил символізує втрачені можливості та невикористані шанси, які, можливо, ніколи не були реальними, але їх втрата все одно болюча. Спогад про матір, яка гладила крила вночі, вносить елемент ностальгії та глибокої особистісної втрати, підкреслюючи важливість сімейних зв'язків та підтримки у важкі часи.
Згадка про ключі, які стали неслухняними, та про спину, на якій не спав автор, символізує втрату контролю над власним життям та відчуження від звичних речей та місць. Це говорить про глибоке відчуття невпевненості та пошуку себе.
В цілому, пісня є рефлексією про втрату, самотність та пошук відповідей на непрості питання життя. Мірзоян зачіпає універсальні теми, з якими може ідентифікувати себе багато слухачів, роблячи свою творчість важливою та значущою.