Арсен МірзоянА Може Сховав Їх У Місце Якесь До Свого Останнього Дня

У цій пісні Арсен Мірзоян торкається теми втрати, самопізнання та пошуку себе в житті. Ліричний герой спілкується зі співрозмовником, якого знаходить у стані глибокого алкогольного сп'яніння. Він не ставить запитань про причини такого стану, адже сам відчуває глибоку спорідненість з цим станом – розуміння, що вони обидва втратили щось дуже важливе у своєму житті, можливо, втратили віру в себе та здатність мріяти чи прагнути до чогось вищого.

Далі текст пісні розвиває ідею, що в кожного з нас є крила – можливості, мрії, стремління, які, можливо, ми самі втратили або ж ніколи не вміли ними користуватися. Але існує можливість, що ці крила все ще десь зберігаються, чекаючи, коли ми до них звернемося. Ліричний герой пригадує, як у дитинстві вірилося у наявність цих крил – символ віри у чудеса та власні сили, яку з часом було втрачено.

В кінцевому підсумку, пісня закликає до рефлексії над власним життям, над втраченими можливостями та нереалізованими мріями. Це роздуми про те, що кожна людина має потенціал до польоту, до досягнення неможливого, але через різні обставини, ми часто забуваємо про це. Пісня стає закликом не втрачати надію та знову знайти в собі ті "крила", які дозволять піднятися над буденністю та знайти справжнє призначення у своєму житті.