Пісня Арсена Мірзояна "А може сховав їх у місце якесь" занурює слухача в глибоку рефлексію про втрату та пошук себе, про спроби знайти відповіді на складні життєві питання. У першому куплеті співак звертається до друга, який перебуває в стані сп'яніння, виражаючи співчуття і розуміння. Він наголошує на тому, що сам відчував подібне відчуття безпорадності та втрати, алкоголь в цьому контексті є спробою втекти від реальності.
Далі автор розкриває глибше значення пісні, говорячи про втрачені "крила", які могли бути символом свободи, мрій, або ж можливостей у житті. Ця метафора використовується для опису внутрішніх переживань, самотності та відчуття замкненості у власних обмеженнях. "Ніколи не було неба" може символізувати втрату надії та ілюзій щодо існування якогось кращого, безтурботного життя.
Заключний куплет відображає пошуки втраченого, коли співак задається питанням, де могли зникнути його "крила". Він звертається до минулого, спогадів, до моментів, коли все здавалось можливим. Поетично виражена думка про те, що можливо він сам втратив їх, втікає від відповідальності за власне життя, від відповідальності за те, щоб злетіти.
Пісня набуває універсального значення, адже кожна людина у своєму житті стикається з випробуваннями, втратами, пошуком себе і свого місця у світі. Арсен Мірзоян пропонує не просто замислитися над цим, але й знайти в собі сили піднятися і йти далі, незважаючи на все.