Пісня Артема Лоіка "Від братви передати привіт" занурює слухача в реальність життя на війні, зокрема в українському контексті. Текст відображає контраст між повсякденним життям людей, які залишаються в тилу, і тими, хто перебуває на передовій. Висловлюється ностальгія за звичайним життям, зокрема через згадки про звичайні справи, такі як збір коштів або спілкування з друзями, які контрастують із суворою реальністю воєнних дій.
Ліричний герой пісні ділиться власними переживаннями та думками про війну, висловлюючи водночас розчарування в тих, хто залишається віддаленим від конфлікту. Підкреслюється розрив між життям на фронті, де кожен день - боротьба за виживання, і життям в тилу, де здається, що війна лише віддалений ехо.
Одним з ключових моментів пісні є вираження солідарності серед воїнів та розуміння, що попри всі труднощі, вони продовжують вести боротьбу. Це не лише про військові дії, а й про культурний фронт, де мистецтво та слово стають зброєю проти ворога. Згадка про снаряди, що "їдуть у тур" замість пісень, символічно підкреслює жертви, які приносять воїни, обмінюючи можливість творчого самовираження на невблаганну реальність війни.
В цілому, пісня є потужним вираженням болю, смутку, але й непохитної віри в перемогу. Через свої тексти, Артем Лоік не лише розповідає про війну, а й закликає до єдності, підтримки та розуміння важливості кожного внеску в спільну справу боротьби за мир.