Пісня Артема Лоіка "У окопі проходимо іспити на предмет чи людина ти в принципі" занурює слухача у глибини воєнного життя, де кожен день є випробуванням не лише на мужність але й на людяність. Виконавець намагається показати контраст між повсякденним життям цивільних і реаліями воєнного стану, де солдати змушені "звикати" до невимовних випробувань і водночас зберігати людську гідність. Ці рядки відображають іронію та гірку правду воєнного існування, де замість звичайних радощів життя, люди зустрічають "перший сніг у землі", символізуючи втрати та жертви.
Використання образу "орків" може слугувати метафорою ворогів, з якими борються солдати, підкреслюючи абсурдність і жорстокість війни, де культурність і гуманність ставляться під сумнів у найскладніших умовах. Згадка про "не куримо бамбук" та "міркуємо" висвітлює спроби зберегти ясність розуму і моральні орієнтири навіть у найскладніших обставинах.
Завершальні слова пісні відкривають глибоку тугу і розчарування в тому, що попри всі випробування та жертви, відчуття ізоляції та нерозуміння з боку тих, хто залишається поза зоною конфлікту, лише посилюється. Таким чином, Артем Лоік не просто розповідає про воєнні будні, але й закликає до взаєморозуміння, підтримки, і, перш за все, до визнання спільної людяності незалежно від обставин. Ця пісня є потужним нагадуванням про важливість збереження людських цінностей у найтяжчі часи.