Артем ЛоікЗвикаємо?

Пісня "Звикаємо" виконавця Артема Лоіка розповідає про важкі умови життя в зоні конфлікту, де люди змушені адаптуватися до непростих обставин. Ліричний герой описує, як вони "звикають" до необхідності збирати кошти ("збір на карту"), спостерігають за першим снігом, який символізує зміну часів і водночас несе в собі певну надію на мир і тишу. Проте, ця надія затьмарена відчуттям віддаленості та ізоляції від решти світу, що відчувають люди, зазначаючи, що ніхто ззовні не поспішає їм на допомогу.

В тексті також присутня тема культурного фронту, де автор зазначає, що хоча вони не курять "бамбук", але намагаються зберігати розум і дух через культурні вияви, наприклад, писання пісень. Це свідчить про спроби знайти внутрішню силу та підтримати дух оптимізму попри зовнішні виклики. Водночас, іронічне зауваження про "культурність" у контексті війни підкреслює абсурдність і трагічність ситуації, в якій культурні зусилля затьмарені жорстокістю конфлікту, що символізується через "снаряди, підписані нами".

Загалом, пісня є глибоким рефлексивним роздумом про війну, виживання, втрату нормальності життя та зусилля зберегти людяність та культуру в умовах конфлікту. Вона висвітлює внутрішній світ людей, що залишились жити в зоні бойових дій, їхню боротьбу, страхи та надії. Через метафори та символізм пісні передається складна емоційна палітра, що супроводжує життя у воєнний час.