Артем ЛоікНе Усім Же Стріляти У Куряві

Пісня Артема Лоіка "Не усім же стріляти у куряві" занурює слухача у роздуми про війну, але з особливого ракурсу – культурного фронту. У перших рядках автор зображує буденність життя в умовах війни, де люди намагаються адаптуватися до нової реальності, чекаючи на допомогу та підтримку, яка не завжди приходить. Відчуття забуття та ігнорування з боку тих, хто знаходиться за межами конфлікту, пронизує ці рядки.

В середині пісні акцент зміщується на ідею культурної боротьби. Артист підкреслює, що не всі боротьби ведуться на передовій зі зброєю в руках. Є й інший фронт – культурний, де боротьба ведеться за збереження ідентичності, мови, традицій та цінностей. Це також важлива частина опору, що допомагає зберегти національний дух у часи випробувань.

Закінчення пісні розкриває гірку іронію ситуації, коли ті, хто на передовій культурної боротьби, відчувають себе забутими, а їхні зусилля – недооціненими. Але навіть у таких умовах вони не здаються, продовжуючи боротьбу не лише за фізичне, але й за духовне виживання нації. Ця пісня – вшанування кожного, хто вносить вклад у цю боротьбу, нагадування про важливість культурного фронту в часи війни.