Пісня Андрія Кравченка "Ти давно вже не та, море сліз пролила" занурює слухача в глибокі роздуми про минуле, втрачену любов та невимовний сум за втраченими можливостями. В перших рядках автор згадує момент зустрічі з коханою, яка з часом дуже змінилася, до непізнаваності. Згадка про "пташку" символізує легкість і невинність перших зустрічей, які вже не повернути.
У наступних віршах розкривається образ жінки, яка пройшла через багато випробувань, втративши свою юність і радість. Метафора "море сліз пролила" підкреслює глибину її страждань, які залишили слід на її обличчі та душі. Питання про те, хто цілував її уста "без мене", вказує на ревнощі та відчуття втрати зв'язку, який колись був міцним.
Останні рядки пісні закликають до прощення та відновлення зв'язку, незважаючи на роки розлуки та зміни, які вони принесли. Слова "усміхнись, як колись усміхалась" є ніжним нагадуванням про колишнє щастя та спільні моменти. Автор наголошує, що хоча вони обоє змінилися, їхня любов залишається незмінною, незнищенною силою, яка, можливо, зможе об'єднати їх знову. Ця пісня є виразом надії на відродження стосунків, попри всі перепони та зміни, що відбулися.