Артем ЛоікА По Волі Маленьких Рабів І Тиранів Будують Титанік…

Пісня Артема Лоїка "А по волі маленьких рабів і тиранів будують Титанік…" розкриває глибоку метафору сучасного суспільства, де люди порівнюються з кораблями, що намагаються уникнути затоплення у морі життєвих викликів та соціальної несправедливості. Автор критикує систему, в якій "мер і голова" насолоджуються святкуваннями, поки звичайні люди стають жертвами політичних ігор і корупції. Використання образу "люди-кораблі", які "тонуть", підкреслює безвихідь і відчай, які переживають звичайні громадяни у боротьбі за виживання.

У другому абзаці пісні з'являється мотив надії та боротьби за краще майбутнє. Люди, які вижили, зібравши свої "недокубки до купки", символізують спробу відновити своє життя та знайти сили продовжувати боротьбу. Вони не хочуть асоціюватися з "непотрібними людьми-кораблями" і прагнуть змінити свою долю, незважаючи на складнощі.

Завершальні рядки пісні підкреслюють рішучість та бажання автора боротися із системою, яка пригнічує. Він використовує музику як засіб висловлення свого протесту та сподівання на краще майбутнє. Ця пісня є не лише вираженням особистих почуттів Артема Лоїка, але й закликом до слухачів не здаватися, попри труднощі, і прагнути до змін у суспільстві.