Артем ЛоікВибачай Я Приніс Не Відоси Тобі Зачитав Не Сонети

Текст пісні Артема Лоїка "Вибачай" розгортає перед нами картину сучасного суспільства, що опинилося у вирі споживацтва та поверхневості. Використовуючи образи океану-борделю та людей-кораблів, автор створює метафору соціального моря, у якому особистості, позбавлені глибини та цінностей, намагаються вижити, зіткнувшись з бездушністю та фальшивістю оточення.

Приспів пісні, заповнений легковажними "ла-ла-ла", контрастує з глибоким змістом куплетів, підкреслюючи іронію та сарказм ставлення автора до цієї проблематики. Згадка про Кузьму, ймовірно, є вшануванням пам'яті Кузьми Скрябіна, відомого українського музиканта, який не раз у своїх творах торкався соціальних тем.

В описі подій на "корпоративі", де співак звертається до мера та голови, відчувається критика влади та її внеску у підтримку існуючого порядку, де людські цінності втрачаються на користь масової культури та популяризації неглибоких розваг.

Заклик не "тонути" разом з "непотрібними людьми-кораблями" і бажання "намутити скоро б лями" відображає стремління до самозбереження та пошуку справжніх життєвих цінностей у світі, де головує матеріальне благополуччя та успіх, часто досягнутий за рахунок втрати людяності.

У підсумку, пісня "Вибачай" Артема Лоїка є гострою соціальною критикою, закутаною в образи та символи, які вимагають від слухача не лише сприйняття на слух, але й глибокого розуміння змісту, закладеного в тексті. Це заклик до осмислення власного місця у світі, який переповнений штучними відносинами та поверхневими цінностями.