Артем ЛоікВ Океані Борделі Не По Волі Титанів

Пісня Артема Лоїка "В океані борделі не по волі Титанів" пронизана глибоким сенсом та критикою сучасного суспільства. У першому абзаці автор звертається до слухача з проханням "закоротити" йому приспів у голові, який символізує набридливі, поверхневі пісні, що лунають на корпоративах та офіційних заходах. Це вказує на втому від банальності та одноманітності, яка заповнює повсякденне життя.

У другому абзаці Лоік порушує тему втрати ідентичності та справжніх цінностей серед "людей-кораблів", які тонуть у "океані-борделі" – метафорі суспільства, сповненого пороків, де кожен намагається вижити, збираючи свої "недокубки до купки". Цей образ відображає спроби людей зібрати разом уламки власного "я", які розсипались під тиском зовнішніх обставин.

В третьому абзаці автор продовжує тему виживання в суспільстві, де домінують непотрібні "люди-кораблі" – ті, хто забуває про моральні цінності та вдається до лицемірства та обману, щоб досягти успіху. Фраза "намутить скоро б лями" відображає бажання цих людей знайти легкий шлях до багатства або слави, ігноруючи правду та чесність.

Останній абзац підсумовує загальну атмосферу пісні через образ "рими, як бісер", яку автор "накидає на мозок". Це може символізувати спробу пробудити в слухачах рефлексію над власним життям і виборами, що робляться кожного дня. Вибачення в кінці може вказувати на усвідомлення автором можливої важкості його слів для сприйняття, але також і на необхідність цієї критики для зміни суспільства на краще.