Пісня "Та це ж доти, доки СВІЧКА та горить" виконавця STASYA відкриває перед слухачами картину домашнього затишку та родинних традицій, які раптово перериваються через зовнішні обставини. Відсилання до гаснення вогню на столі символізує втрату спокою і безпеки, які зазвичай асоціюються з домівкою. Бабця, що молиться за всіх, втілює образ старшого покоління, яке намагається зберегти зв'язок зі святим і захистити своїх близьких через віру і молитву. Це вираження надії на заступництво вищих сил в часи випробувань.
Далі текст пісні звертається до колективного досвіду утікання та пошуку притулку, що є актуальним у контексті сучасних викликів, таких як війни, міграція, та соціальні кризи. Метафора будівництва сходів догори символізує спроби людей піднятися над обставинами, які їх пригнічують, прагнення до кращого життя незважаючи на зовнішні перешкоди. Проте, присутність "люду недоброго" нагадує про труднощі, які виникають на цьому шляху.
Заключна частина, де повторюється рядок про гаснення вогню у хаті, підсилює ідею втрати та жертв, але також містить у собі заклик до спільноти не втрачати надію ("Та це ж доти, доки СВІЧКА та горить"). Свічка, що продовжує горіти, стає символом непереможної волі до життя, віри та світла, яке протистоїть темряві. Ця пісня говорить про важливість підтримки один одного в складні часи, про силу духу та віру в краще майбутнє незважаючи на всі випробування.