Пісня "Ти своєю кров’ю всіх нас спас" виконавця STASYA виражає глибокі духовні та емоційні мотиви, відображаючи змішання болю, надії та віри у спасіння. У першому абзаці описується картинка затишної хати, де під час згасання вогню на столі бабуся звертається до Бога з молитвою за всіх нас, просячи помилувати та захистити. Це зображення передає відчуття згуртованості та прагнення захисту у скрутні часи.
Другий абзац переносить нас до моменту, коли через жертву (символічно представлену кров’ю), відбувається спасіння. Плач іконостасу в кутку символізує співчуття та скорботу перед лицем гріхів та страждань, з якими стикаються невинні. Молитва про прощення та звернення до Бога відображає віру у вищу справедливість та милосердя.
Третій абзац розкриває внутрішній конфлікт та роздуми про втечу від реальності, боротьбу з власними страхами та спроби знайти свій шлях ("Будували собі сходи догори"). Протиставлення між сподіваннями на краще майбутнє та жорстокою реальністю, де "люд недобрий нині всюди", підкреслює боротьбу між добром і злом у світі.
В останньому абзаці пісні повертається образ вогню, який згас на столі, символізуючи повноту циклу та вічну боротьбу за віру, надію, та любов у світі, де добро завжди має шанс перемогти, поки "СВІЧКА та горить". Ця пісня є відображенням не тільки особистих переживань, але й глибшої віри в людяність, співчуття та взаємодопомогу в складні часи.