Текст пісні "І не знали що з нас буде" виконавця STASYA занурює слухача у глибокий роздум про складність життєвого шляху, випробування долею та віру у краще майбутнє. У першому абзаці згадується ситуація в домівці, де вогонь на столі згасає, символізуючи можливі негаразди чи втрату надії. Бабця, що молиться за всіх, виступає образом безмежної віри та надії на краще, звертаючись до Бога з проханням захистити і вберегти від зла.
Другий абзац розкриває тему молитви та заступництва перед вищими силами, де головне прохання - помилування та захист невинних, що страждають від злодіянь інших. Образ плачучого іконостасу підсилює атмосферу смутку та безвиході, але разом з тим віри у вищу справедливість і милосердя.
Третій абзац відображає спроби людей знайти своє місце в житті, "будувати сходи догори", незважаючи на зло і недоброзичливість, що оточує їх. Метафора втечі "мижи люди" говорить про пошук укриття від жорстокості світу, про намагання знайти спасіння та зберегти внутрішнє світло надії, що символізується горінням свічки.
Заключний абзац повторює початкову сцену, наголошуючи на циклічності боротьби та віри, на постійному зверненні до вищих сил за підтримку та захист в усі часи. Пісня стає гімном надії та віри, закликаючи не здаватися перед обличчям труднощів, вірити у краще майбутнє і пам'ятати про силу духу та важливість збереження внутрішнього світла.