Пісня "Та люд недобрий нині всюди" виконавця STASYA зачіпає глибокі та складні теми, такі як віра, надія, втрата і людська злість. У перших рядках пісні згадується образ бабусі, яка молиться за всіх нас, просячи Бога про милосердя і захист, навіть у готовності пожертвувати собою заради інших. Це відображає глибоку віру і самопожертву, яка існує у серцях деяких людей, а також безкорисливу любов до ближнього.
Другий абзац пісні розкриває біль і страждання, які люди відчувають через злість і зраду інших. Іконостас, який плаче у кутку, символізує втрату духовності та святості у світі, де панують злість та безправ'я. Автор звертається до Бога з проханням пробачити грішних, вказуючи на те, що серед людей є як винні, так і невинні, які страждають безпричинно.
У наступних рядках пісні йдеться про спроби людей втекти від злості та ненависті, які заполонили світ, і про їхні зусилля побудувати для себе краще майбутнє ("Будували собі сходи догори"). Проте, навіть попри ці спроби, людина стикається з реалією, що "люд недобрий нині всюди", що символізує всюдисущість зла та випробувань.
Надія проглядає у фінальному рядку, де йдеться про свічку, що продовжує горіти. Цей образ слугує метафорою віри та надії, які залишаються живими навіть у найтемніші часи. Він нагадує, що поки є хоча б маленьке джерело світла, існує й можливість для змін, відновлення та спасіння. Пісня закликає не втрачати віру, незважаючи на всі випробування та злість, що заполонили світ.