Пісня "Ти запам'ятай очі темноти" від Артема Лоїка та Абіє відображає глибокі переживання та роздуми про особисту та національну ідентичність у контексті військового конфлікту. Лірика пісні занурює слухача у світ внутрішніх боротьб, самопізнання та відродження. "Ти запам'ятай очі темноти, залети за край, там де ти не ти" — ці рядки закликають героя пісні дивитися за межі повсякденного, зустріти свої страхи і перетворитися.
У пісні згадується метафора боротьби за свободу і незалежність, яка стає особистим викликом. "Все, що маю з вогнестрільного — це мої вірші" — автор використовує слово як зброю, наголошуючи на силі поетичного слова у вирішенні конфліктів і вираженні національного духу. Цей образ силуетує ідею про необхідність культурної і духовної боротьби на тлі фізичної війни.
Останні рядки пісні пропонують переосмислення і відновлення: "І себе впізнай і себе знайди дощенту зруйнуй і заново створи". Це заклик до переосмислення власних цінностей і ідентичності, які можуть бути зруйновані чи забуті під час кризи, але також можуть бути знову відтворені в новій, сильнішій формі. Пісня закінчується на ноті надії, нагадуючи про важливість віри в себе і свої сили в найтемніші часи. Це повідомлення про внутрішню силу, яка допомагає пережити труднощі, не втративши при цьому свого "я".