Пісня "Все що мушу доставати музу із труни" Артема Лоіка в співпраці з Абіє представляє емоційний вислів патріотизму та особистої сили. Лірика пісні відображає глибоку прив'язаність до України і її культурних коренів, які автори порівнюють з незламністю та героїзмом українського народу.
У пісні згадується використання слова як зброї. "Все, що маю з вогнестрільного — це мої вірші" говорить про могутність поезії та письменства, що можуть служити інструментами впливу та змін. Ця ідея підкреслюється подальшими рядками, де поет зазначає, що його слова можуть надихати воїнів і навіть допомагати у боротьбі проти ворога.
Концепція відродження і переродження є центральною у тексті, де автор закликає слухача "заново створити" себе, руйнуючи старе і відкриваючи нові можливості для змін. Ця метафора відображає боротьбу України за свою незалежність і культурну ідентичність.
В кінці пісні знову згадується зв'язок з музою, що схоже символізує постійну потребу в творчому вираженні та пошуку натхнення навіть у найтяжчі часи. Цей мотив підсилює ідею, що культура та мистецтво є суттєвими для виживання та самовизначення народу у часи випробувань.