Пісня "Ти навчила мене думати і римувати" у виконанні Артема Лоіка з участю Абіє виражає глибокі емоції і почуття, пов'язані з війною, особистою силою і національною ідентичністю. Автор описує свою внутрішню трансформацію завдяки символічній фігурі, яка навчила його думати і римувати. Ця фігура, можливо, є уособленням України, яка інспірує на героїзм та творчість навіть у часи великих випробувань.
У текстильних рядках міститься символізм зброї та віршів, де слова стають засобом захисту та атаки. Вираз "все, що маю з вогнестрільного — це мої вірші" підкреслює силу слова проти фізичного насильства. Співак говорить про рішучість і сміливість, яка надихає на боротьбу за свободу і відстоювання власних цінностей.
Пісня також акцентує на культурній та національній відмінності між Україною і Росією, роблячи сміливі політичні заяви. Текст висвітлює теми відваги та непереможності, а також важливість пам'ятати свої коріння і історичні символи, такі як Січ. Автор наголошує на важливості самопізнання та самовираження через творчість, незважаючи на зовнішні обставини.
В цілому, ця пісня є гімном спротиву і особистої сили, який заохочує слухача шукати внутрішню стійкість і перетворювати випробування на можливість для творчості та змін. Заклик до внутрішньої трансформації і відродження є ключовим моментом, який підкріплюється повторенням потужних візуалів і метафор в тексті пісні.