Пісня Артема Лоіка (feat. Абіє) "Яка лізе і лізе як хмара із за лісу" пронизана глибокими емоціями та висловлює сильні почуття до України та її боротьби за незалежність і свободу. Це твір, який використовує образність і символіку для передачі національного духу та рішучості українського народу.
Лірика пісні починається зі звернення до України, яка вчила автора думати та виражати себе через рими. Він порівнює свої слова зі зброєю, що служить захисту і самовираженню, заявляючи про намір "націлити смертельну риму" на ворогів. Це підкреслює силу слова в конфлікті.
Далі пісня розгортається в оповідь про війну і опір. Є згадки про ворогів, які хотіли "обійняти нас, як Месію", але зустріли рішучий опір. Образи тирана у бункері та українців, які навіть під обстрілами продовжують "сіяти поле", символізують незламність і витривалість народу.
Останні рядки пісні закликають до самопізнання і відродження через особисті випробування та втрати. Це заклик до кожного українця віднайти в собі силу і віру для продовження боротьби. Пісня закінчується образом важкої, але невідворотної дороги до свободи, яку має пройти кожен, хто прагне волі.
В цілому, пісня виражає поєднання особистої емоційної історії зі загальнонаціональною боротьбою, підкреслюючи важливість віри та самопожертви у часи випробувань. Це демонстрація того, як мистецтво може стати потужною зброєю у війні за мир та незалежність.