Текст пісні "Степом, степом" у виконанні Анастасії Приходько передає глибоку емоційну історію, що відображає вплив війни на життя звичайних людей, їхні сім'ї та природу навколо них. Пісня розпочинається з опису солдатів, які йдуть через степ до бою, наголошуючи на їхній відвазі та готовності до випробувань. Трагічний контекст підсилюється образом матері, що чекає на повернення сина, стоячи коло хати, яку вже огорнуло димом від палаючого села. Це зображення відображає безпорадність та відчай, які війна приносить до кожного дому.
Далі в пісні з'являється образ гармат, які "розгулялись" по степу, що символізує жорстокість бойових дій та їхній хаотичний, руйнівний характер. "Клекіт наростає", а солдати падають, оточені шумом жита. Це контрастує красу природи і жорстокість війни, підкреслюючи абсурдність та трагедію людських втрат.
У завершальній частині пісні звучить надія про життя, що має продовжуватись ("людям жито жати"), але одразу ж супроводжується сумним усвідомленням того, що багато солдатів вже не повернуться додому, залишившись спати "вічним сном". Мати, яка чекає свого солдата, символізує всіх тих, хто з надією очікує на повернення близьких з війни, та гіркоту невимовного горя, коли ці сподівання розбиваються об реальність.
Пісня "Степом, степом" – це глибокий ліричний вираз скорботи та вшанування пам'яті тих, хто втратив життя, борючись за мир і свободу своєї землі. Вона нагадує про важливість пам'ятати історію, не допускаючи повторення подібних трагедій у майбутньому.