Пісня "Степом, степом" у виконанні Анастасії Приходько несе в собі глибокий смисл і емоційний вплив, який змушує замислитися про війну, її наслідки та ціну людських життів. У пісні описується картинка, де через степ ідуть у бій солдати, символізуючи нескінченність і безмежність війни. Через це полотно проходить образ матері, яка чекає на свого сина, стоячи біля хати. Це втілення болю і надії, які переплітаються в серці кожної матері, чий син знаходиться на війні.
Далі автор пісні акцентує на трагедії війни, де гармати розгулюють степами, а солдати падають, оточені звуками стріл і життя, що продовжується навколо. Це контраст між життям і смертю, де жита символізують життя, яке не зупиняється навіть у моменти людських трагедій.
В заключній частині пісні виражається невимовний біль втрати – мати, яка чекає на свого солдата, але він "спить вічним сном". Це метафора вічної відсутності, втрати, яку війна приносить у кожен дім, де є мати, яка чекає на своє дитя. Пісня несе у собі попередження про безглуздість і жорстокість війни, а також пам'ять про тих, хто віддав своє життя, сподіваючись на мир. Таким чином, "Степом, степом" є яскравим і болючим нагадуванням про ціну війни та важливість пам'ятати і шанувати жертви конфліктів.