Пісня "Степом, степом йшли у бій солдати" виконавиці Анастасії Приходько описує болючі і водночас героїчні сторінки історії, коли солдати йшли через степи до бою, залишаючи за собою лише спогади та сліди боротьби. Описано широкі українські степи, які стали свідками величних і трагічних подій, коли земля покрилася туманом від пожеж, а навколо лунали звуки гармат.
У другому куплеті йдеться про те, як солдати, крокуючи степами, падають у бою, але навколо продовжує жити природа – шумлять жита. Це контраст між війною і мирним життям, між смертю і невмирущістю природи.
Останні рядки пісні зосереджують увагу на образі матері, яка чекає свого сина з війни. Однак, її солдат "спить вічним сном", що символізує втрату і нескінченний біль від усвідомлення того, що він уже не повернеться. Пісня відображає глибоку трагедію війни, наголошуючи на цінності життя та пам'яті про тих, хто віддав своє життя за майбутнє своєї країни.